КОНСПІРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. Дотримуватися конспірації. — Що з вами? Що ви конспіруєтесь? — запитав Михайло Юлія, коли ми опинились самі без жандармів у просторім бараку (Досв., Вибр., 1959, 161).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 265.