КОНТРАКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Складати угоду, контракт на одержання або використання кого-, чого-небудь; наймати, зобов’язувати контрактом. Контрактувати робітників; Контрактувати врожай.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 270.