КОНФЕТТІ́, невідм., с. Різнобарвні паперові кружальця, якими обсипають один одного на балах і маскарадах. Там, певне, будуть тільки квітки та конфетті (Л. Укр., V, 1956, 402); Весь зал оповитий нитками серпантину і засипаний барвистими кружечками конфетті (Собко, Матв. затока, 1962, 283); * У порівн. З неба тихо сіявся сніжок, наче біле конфетті (Гур., Друзі.., 1959, 141).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 273.