КОНЯ́ЧКА, и, ж. Зменш. до коня́ка. Раз Андрійко.. пас худобу: пару конячок, корову та двоє телят (Коцюб., І, 1955, 442); — Там є конячки, але щоб справжніх коней… немає і в заводі (Довж., Зач. Десна, 1957, 149).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 277.