КОПИЛЬЧАКИ́, і́в, мн., розм. Те саме, що гринджо́ли. Ніхто в колгоспі краще за нього не змайструє саней. Чи прості — копильчаки з ріжками, чи місткі — козирки (Донч., VI, 1957, 224).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 280.