КОПТІ́ТИ, пчу́, пти́ш, недок. Утворювати кіпоть; чадити. Найкраща спілка і товариство при писанні оригінальних белетристичних речей — се робоча лампа (коли не коптить) і чотири стіни (Л. Укр., V, 1956, 289); Якщо в гасовій лампі дуже висунутий гніт, вона починає коптіти (Уроки.. хіміка, 1956, 39); Каганець коптить.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 284.