Короваєць, вайця, м.
1) = Коровай. Благослови, Боженьку, короваєць місити! О. 1862. IV. 12.
2) Блинъ изъ пшенной муки. Лебед. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 285.
Що oзначає слово - "короваєць"
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.