КОРОТКОМО́ВНИЙ, а, е. Виражений невеликою кількістю слів; лаконічний. Хоч як пан Бжеський вчитувався в короткомовний текст позову, він нічого не добрав (Тулуб, Людолови, І, 1957, 245).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 299.