КОРЧМА́РСЬКИЙ, а, е, заст.
1. Прикм. до ко́рчма́. Корчмарський стіл; // Власт. корчмі. Корчмарська задуха.
2. Який продають таємно, без патенту (про алкогольні напої). Корчмарська горілка.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 303.