КО́СТРУБ, а, ч.
1. діал. Яструб
2. етн. Весняна танкова гра дівчат. [2 дівчина:] Ні, краще [гратися] в женчика! [3 дівчина:] Чи в коструба! (Коч., П’єси, 1951, 119).
3. діал. Нечепура, неохайний. Сидів коструб на припічку, я не подивився (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 308.