КОТИЛЬЙО́Н, а, ч. Старовинний танок, що нагадує вальс у швидкому темпі. Букетом, який.. подав [Роман] Стефанії при котильйоні, він зовсім здобув собі її серце (Мак., Вибр., 1954, 182).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 310.