КРАМНИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до крамни́ця. Калинович зі своїм тягарем опинився в темних, тісних крамничних сінях (Фр., VI, 1951, 160); Власники крамниць поспішали спустити залізні штори на вітринах, щоб.. ощадити свої крамничні багатства (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 323.