КРАМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Те саме, що торгува́ти. Приїхала Галя крамом крамувати (Чуб., V, 1874, 912); [Кирило:] Він, кинувши писарство, крамує (Мирний, III, 1954, 70); Ти заспівай.., Як братом брат крамує без сорому (Граб., І, 1959, 261).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 323.