КРАСОВУ́ЛЯ, і, ж., заст., жарт. Велика чарка. Троянці .. Одважних стали обнімати.. І красовулю піднесли (Котл., І, 1952, 223); Балабуха.. згадав ті красовулі, що він колись хилив з студентами (Н.-Лев., III, 1956, 47).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 328.