КРА́СОЧКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до краса́ 4. На порозі.. дівчинка — сама красочка; кучерявенька, плечички голі і ручечки голісінькі, а білі, як молоко (Вовчок, І, 1955, 375).
2. діал., пестл. Квіточка. Зійду я на гору, Аж красочки грають. Не грайте, красочки.. Мені в батька не жити. Мені віночків не вити (Чуб., III, 1872, 189).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 328.