КРИВОПРИСЯ́ГА, и, ж. Фальшива, лицемірна присяга. Смоляк каявся в тому, що кривоприсягою та обманом він обдер, мов липу, свою рідну сестру (Козл., Ю. Крук, 1957, 410); Ільчиха боїться кривоприсяги, як смерті. Фальшива присяга, кажуть, аж до третього коліна карає (Вільде, Сестри.., 1958, 85).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 341.