КРИВУЛЬЧА́СТИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що кривуля́стий. Знову ж — криниця, журавель і кривуль-часта дорога (Мик., II, 1957, 18); Тараса нема.. «Загинув від руки… німецько-фашистських...»,— лізли в очі кривульчасті рядочки з листа (Мур., Жила.. вдова, 1960, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 342.