Крижати, жа́ю, єш, гл. = Кружати. Мед, горілку крижаєш. Мет. 403.
2) = Крижувати. А на тій горі а клен-древо стоїть, а на тім клен-древі крижі крижають, крижі крижають церкву будують. Чуб. III. 448.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 305.