КРИСТАЛО́ЇД, у, ч. Речовина, здатна кристалізуватися й у розчиненому стані легко просочуватися через тваринні й рослинні перетинки. Та сама речовина в одних розчинниках може проявляти себе як колоїд, а в інших — як кристалоїд (Заг. хімія, 1955, 456).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 349.