КРИШТАЛЕ́ВО. Присл. до криштале́вий 2, 3. День стояв чистий, кришталево прозорий (Гончар, ІII, 1959, 391); Жіночі кришталево чисті голоси ніжно переплітаються з басовими громами чоловічих (Речм., Весн. грози, 1961, 118).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 355.