КРОПІТКИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що клопітни́й 2. Уже кілька днів він переглядав європейську пресу.. Робота кропітка, марудна (Кол., Терен.., 1959, 355); Ніхто з журналістів не повинен цуратися кропіткої, чорнової роботи (Рад. Укр., 23. IV 1959, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 366.