Що oзначає слово - "круг"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


КРУГ1, а, ч.

1. мат. Частина площини, обмежена колом (див. ко́ло1 1). Площа круга.

2. Ділянка якоїсь поверхні, формою схожа на таку площину. Серед цього амфітеатру гір в середині круга стоїть невисока гора (Н.-Лев., II, 1956, 414); Сміялися озер круги, Степи, діброви і долини (Щог., Поезії, 1958. 198); Терентій покружляв-покружляв навколо випалених кругів згарища, які то темніли, то світилися волокнами ватри (Стельмах, І, 1962, 462); // перев. мн. Концентричні кола, що розходяться від місця порушення водної гладіні. Ось уже шубовснула котрась із дівчат — круги пішли по воді (Головко, І, 1957, 450); // заст. Ділянка поля. В сьому крузі луччі [кращі] буряки, аніж на низу (Сл. Гр.).

◊ Круги́ літа́ють (літа́ли і т. ін.) пе́ред очи́ма (в оча́х) у кого — в очах когось темніє (потемніло) від слабості, утоми. Червоні круги літали перед його очима та розпливалися (Коцюб., II, 1955, 344); Круги́ під очи́ма в кого — хтось має синці під очима від хвороби, перевтоми, безсоння тощо. Швагер вийшов із церкви. Круги під очима, видко, зморився (Коцюб., II, 1955, 79); Со́нце в кру́зі — сонце на виднокрузі, на обрії. * У порівн. Ходжу, блуджу попід гаєм, Як те сонце в крузі (Чуб., V, 1874, 277).

3. Предмет, що має округлу, овальну або кільцеподібну форму. Господиня.. викинула на стіл гарячий круг мамалиги (Гончар, III, 1959, 14); Рятівний круг; Шліфувальний круг.

∆ Гонча́рський (гонча́рний) круг див. гонча́рський, гонча́рний.

4. заст. Одиниця обліку готової продукції в деяких народних ремеслах і заняттях.

Круг во́ску — шматок воску циліндричної форми вагою в кілька кілограмів. Бразд.. привозив Кожемі дарунок..— кілька кадів меду, кілька кругів воску (Скл., Святослав, 1959, 88); Круг колі́с — комплект коліс для воза. — За найкращий ясеновий круг коліс.. ти мені платив десять карбованців і морщився (Стельмах, II, 1962, 37); Круг пря́дива — певна кількість прядива (2-3 пуди), намотаного на дерев’яний обруч, — На тобі круг прядива, щоб ти його й пом’яла, і потіпала, і спряла (Укр.. казки, 1951, 312).

КРУГ2, прийм., з род. в. Те саме, що навко́ло 2; навкруг, кругом. Мов ті валькірії, круг неї Танцюють, граються дівчата (Шевч., II, 1953, 74); Навколо великих людей і круг їх пам’яті завжди точиться.. боротьба (Рильський, III, 1956, 249).

Круг па́льця обвести́ (обкрути́ти) кого — обдурити, ошукати когось. — Нашого пана круг пальця сам граф Потоцький не обведе (Стельмах, І, 1962, 257); — Ніколи собі цього не прощу! Отак по-дурному дали себе круг пальця обкрутити (Головко, II, 1957, 460).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 367 - 368.