КРУП’Я́Р, а, ч. Той, хто займається виробництвом крупів. У круп’яра в місті побачив я був корбові жорна, що ними крупи меле (Фр., II, 1950, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 373.