КРУТОВИ́Р’Я, я, с., рідко. Те саме, що вир 1. Вільшина переборює неспокійне крутовир’я, спрямовує човен до своєї пристані (Цюпа, На крилах.., 1961, 238У
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 377.