КРУТУВА́ТО. Присл. до крутува́тий, — Ви не ображайтесь на мене, старого, може, я трохи крутувато сказав (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 378.