КРУТІ́ЛЬ, те́лі, ж.
1. Пристрій для сукання мотузків.
2. діал. Вир (у 1 знач.). Хлопець булькнув у крутіль,
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 376.
Що oзначає слово - "крутіль"
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.