КРІПИ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. гірн. Признач. для кріплення стелі, лави тощо в шахті. Кріпильний ліс; Кріпильні матеріали.
2. техн. Стос. до кріплення (у 1 знач.). Кріпильні роботи; // Признач. для скріплювання, з’єднування частин машин і конструкцій. Кріпильна різьба; Кріпильна деталь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 357.