КРІ́СЛЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до крі́сло 1, 2. Наша [пані] сидить у кріслечку. Зирнула на нас і одвернулась (Вовчок, І, 1955, 134); Долівка [світлиці] вистелена килимами, кругом невеличкі.. кріслечка (Мирний, V, 1955, 65).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 358.