КУБІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який має форму куба (див. куб1 1). Його очі прикипіли до великої кубічної скляної посудини (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 180); Кубічна будівля.
2. мат. Стос. до куба (див. куб1 2). Кубічний корінь.
3. спец. Який має три виміри (про міри об’єму). Кубічний метр.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 381.