КУКІ́БНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до кукі́бник. У нас невістка не робітниця. Нашому добру не кукібниця (Чуб., V, 1874, 727).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 387.