Що oзначає слово - "культиватор"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


КУЛЬТИВА́ТОР, а, ч. Сільськогосподарське знаряддя для розпушування зораного грунту, знищення бур’янів і т. ін. Заволочивши пшеницю, Галя із подругами Катериною і Марією висівали під культиватор перегній, послід, попіл, що збирали зимою по дворах (Горд., Цвіти.., 1951, 18); Перевіряли [колгоспники] ..аж надто ревниво, пристрасно. Шукали дефектів у сівалках, плугах, записали, що один культиватор був не змащений, а в трьох боронах не вистачало зубків (Минко, Вибр., 1952, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 394.