КУЛЬТУ́РНО-ВИХОВНИ́Й, а́, е́. Стос. до поширення культури, виховання. В кінці подвір’я височів двоповерховий цегляний будинок, в якому на верхньому поверсі був клуб з багатьма кімнатами, призначеними для культурно-виховної роботи (Збан., Між.. людьми, 1955, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 396.