КУ́ПОЧКА, и, ж. Пестл. до ку́пка. Не дав йому господь діточок купочки, уродилась дівчинка одна-одним, як сонечко в небі (Вовчок, І, 1955, 21); Чи вже ніхто із вас не здужа помогти Тій купочці старих борців, що до мети Помимо перешкід змагається невпинно? (Граб., І, 1959, 155).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 405.