КУ́ПЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., розм. Збирати докупи; скупчувати. Навесні степові вітри купчили молочно-сизі хмари (Рибак, Час.., 1960, 82).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 405.