КУРКУ́МА, и, ж. (Curcuma L.), бот. Трав’яниста рослина родини імбирних, з коріння якої добувають жовту фарбу і пряну приправу для їжі. Фруктово-ягідну суміш звичайно підкрашують карміном, амарантом та куркумою (Технол. пригот. їжі, 1957, 211).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 411.