КУСА́К, а́, ч., діал. Кусок, кусень. Вкусив [Бовдур] усім ротом кусак хліба (Фр., І, 1955, 300); Невістка вложила в бесаги три книші, кусак солонини, вузлик бринзи (Черемш., Тв., 1960, 235).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 415.