КУСА́ЧКИ, чок, мн., спец. Те саме, що гострогу́бці. На столику біля саморобного дерев’яного верстата різні інструменти: пилка, молотки, кусачки (Донч., V, 1957, 172); * У порівн. Метелик сидів зовсім нерухомо, однак, коли пальчики Люди, занесені над ним,— як ті кусачки, зімкнулися — він несподівано вихну вся вбік (Ряб., Жайворонки, 1957, 170).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 415.