КУТА́СИК, а, ч. Зменш. до ку́та́с. Хлопець причіпливо його [одяг] оглядає.. — Цей кутасик у них, здається, вже не тут? (Ю. Янов., І, 1954, 208).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 418.