КУХЛЯ́ТКО, а, с. Пестл. до кухля́. Вип’єм, добра паніматко. Ну, по одній наливай! Вип’єм з горя! Де ж кухлятко? З веретеном не дрімай! (Бор., Тв., 1957, 121).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 420.