КУХОВА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до кухова́р і кухова́рство. Сусанна Уласівна була добра господиня і розуміла куховарську справу незгірше доброго кухаря (Н.-Лев., IV, 1956, 123); Явдоха, неня, похапцем пакувала харчі й куховарський припас (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 79); // Належний кухареві. Двері відчинилися, і з’явився високий чоловік у білому, вже добре пом’ятому, халаті і такій самій полотняній, схожій на куховарський ковпак, шапці (Собко, Справа.., 1959, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 421.