КУЩА́ВИЙ, а, е. Який росте пучками (про волосся). Шульга глянув з-під кущавих брів на усміхнене обличчя президента (Рибак, Час.., 1960, 97); Він сідає. Краплі поту Хова кущава борода (Мал., Віщий голос, 1961, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 426.