КІЛЬКАДЕСЯ́ТЕРО, тьо́х, числ. неознач.-кільк., збірн., розм. Те саме, що кількадеся́т. А на тих машинах кількадесятеро хлопців і дівчат сидять та коломийки співають (Жур., Опов., 1956, 193).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 160.