КІЛЬЦЕ́ВИЙ, а, е. Який має форму кільця (у 1 знач.); круговий. Чепіга спустився на Поділ, сів у вагон кільцевої лінії трамвая (Жур., Вечір.., 1958, 368); На стояках змонтовано кільцевий балкон (Нова техн. і технол.., 1961, 98); Кільцевий шов.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 162.