КІНОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець із кіномистецтва. Виступи в періодичній пресі ряду кінознавців, критиків, а також деяких кіномитців відзначаються теоретичною ерудицією (Мист., 2, 1961, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 165.