КІНОСТРІ́ЧКА, и, ж. Окремий примірник (відбиток) кінофільму. Металічні коробки з кіноплівкою були поперекидані, і з них випало кілька кружалець змотаної кінострічки (Сміл., Сашко, 1957, 84).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 166.