Що oзначає слово - "кірка"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


КІ́РКА, и, ж.

1. Верхній затверділий шар чого-небудь; кора (у 2 знач.). Мчить олень, але провалюється під ним блискуча кіркаі грузне він у глибокому снігу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 356); Щоб виміряти температуру розтопленої лави, вчені стрибнули на застиглу кірку лави і, пливучи на ній, робили спостереження (Наука.., 6, 1958, 57).

2. Зменш. до кора́ 1. Первинна покривна тканина з ростом та розвитком рослин замінюється вторинноюкорком, а ще пізніше кіркою (Практ. з анат. рослин, 1955, 56).

3. діал. Кориця (у 2 знач.). Триста років тому в Європу було завезено кірку хінного дерева (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 168.