ЛАДО́ЧКОМ, присл., рідко, Пестл. до ладко́м. Воно й слід було б зауважити парубкам, щоб не засиджувалися допізна, та нехай уже, іншого разу. Бо ж так ладочком гуторять (М. Ол., Чуєш.., 1959, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 435.