ЛАЙДАКУВА́ТИЙ, а, е. Який має риси, схильності лайдака (у 1 знач.). Він поглянув на Огея, придушеного думками і все такого ж недовірливого, лайдакува-того (Досв., Вибр., 1959, 316).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 437.