ЛА́КМУС, у, ч.
1. Рослинна фарба, що в кислому середовищі набуває червоного кольору, а в лужному — синього; використовується як кислотно-основний індикатор. Кислоти кислі на смак, вони однаково діють на лакмус (Хімія, 9, 1956, 42).
2. Те саме, що Ла́кмусовий папі́р (див. ла́кмусовий).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 439.