ЛАКОЛІ́Т, а, ч., геол. Закам’яніла маса вивержених гірських порід, що застигла в земній корі у вигляді купола. Якщо тиск [пари] не дуже великий, то магма не доходить до поверхні [землі] і застигає на певній глибині у формі величезних куполів — лаколітів (Наука.., 6, 1958, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 439.